الأسماء في صفحات التنقل
Çınqılotu (lat. Geum)[1] – gülçiçəyikimilər fəsiləsinə aid bitki cinsi.[2]
İkiləpəlilər ilə əlaqədar bu məqalə qaralama halındadır. Məqaləni redaktə edərək Vikipediyanı zənginləşdirin. Çınqılotu (lat. Geum) – gülçiçəyikimilər fəsiləsinə aid bitki cinsi.
Geum[1] és un gènere amb unes 50 espècies de plantes perennes herbàcies de la família Rosàcia. Són plantes originàries d'Europa, Àsia, Amèrica del Nord, Amèrica del Sud, Àfrica i Nova Zelanda. És un gènere estretament relacionat amb Potentilla i Fragaria (maduixeres).
Geum montanum, G. rivale, G. sylvaticum, G.pyrenaicum, G. urbanum (herba de Sant Benet) i G. hispidum.
Geum és un gènere amb unes 50 espècies de plantes perennes herbàcies de la família Rosàcia. Són plantes originàries d'Europa, Àsia, Amèrica del Nord, Amèrica del Sud, Àfrica i Nova Zelanda. És un gènere estretament relacionat amb Potentilla i Fragaria (maduixeres).
Kuklík (Geum) je rod vytrvalých bylin z čeledi růžovitých.
Jsou to vytrvalé byliny s přímými, většinou větvenými a olistěnými lodyhami. Listy zpeřené nebo lyrovité. Květy u některých druhů jednotlivé, častěji ve vrcholičnatých květenstvích. Květy obvykle pětičetné, bílé, žluté, oranžové nebo červené. Tyčinek velké množství, gyneceum svrchní. Plodem je nažka s dlouhým zobánkem (rostrum) zakončeným háčkem (po opadnutí terminální části).
Kuklík městský je tradiční léčivkou, drogou je Radix Carophylatae. Ten se dříve používal i při výrobě piva.[1] [2] Řada druhů kuklíků je pěstována jako okrasná rostlina.
Kuklíky jsou rozšířeny ve všech světadílech. Výskyt v Austrálii a na Novém Zélandu je jen adventivní.[1] V Evropě roste minimálně 13 druhů (v širokém pojetí rodu).[3] Z ČR je známo 5 druhů a 4 mezidruhoví kříženci.[1][4]
Do rodu kuklík (Geum) je některými autory[1] řazena skupina druhů, jež je jindy vyčleňována do samostatného rodu kuklice (Parageum). V Česku se jedná o druh:
Zahrnuje kuklíky v širokém pojetí rodu.
Obrázky, zvuky či videa k tématu kuklík ve Wikimedia Commons
Galerie kuklík ve Wikimedia Commons
Kuklík (Geum) je rod vytrvalých bylin z čeledi růžovitých.
Slægten Nellikerod (Geum) er udbredt i Europa, Nordasien og Nord- og Sydamerika. Det er stauder med rosetstillede grundblade. Blomsterne bæres endestillet på bladbærende stængler. Her beskrives kun de arter, der er vildtvoksende, eller som bliver dyrket i Danmark.
Beskrevne arter
Die Nelkenwurzen (Geum) sind eine Pflanzengattung innerhalb der Familie der Rosengewächse (Rosaceae).
Nelkenwurz-Arten sind ausdauernde krautige Pflanzen. Die Laubblätter sind in Blattstiel und Blattspreite gegliedert. Nelkenwurz-Arten besitzen eine Grundblattrosette aus unpaarig fiederschnittigen Blättern, deren endständiger Lappen ebenso wie die beiden obersten Lappen vergrößert sind. Der aufrechte Blütenstandsschaft wächst aus den Achseln der Rosettenblätter und ist belaubt, die stängelbürtigen Blätter sind weniger stark eingeschnitten als die der Rosette.
Der Blütenstand ist endständig, sympodial und zumeist wenigblütig. Die zwittrigen Blüten sind radiärsymmetrisch. Der Blütenbecher ist schalen- bis tassenförmig oder verkehrt-kegelförmig, ein Außenkelch ist vorhanden (Ausnahme: Geum vernum), seine Lappen sind kleiner als die eigentlichen Kelchblätter, diese liegen bündig aneinander oder überdecken einander leicht. Die Farben der Kronblätter sind häufig gelb, auch weiß, rot rosa- oder purpurfarben kommen vor.
Gelegentlich findet sich ein (nie hervorragender) Diskus zwischen den zahlreichen Staubblättern (20 bis viele). Auch die Griffel sind zahlreich und wachsen ab dem Grund des Blütenbechers oder von einem kegelartigen bis zylindrischen Ring aus, dessen unterer Teil bei manchen Arten zu einem Gynophor ausgebildet ist. An ihrem Ende teilen sie sich in Griffeläste, deren unterer Teil sich nach der Blüte verlängert, bleibend und hakenförmig ist, der obere Teil hingegen fällt ab. Die Narben sind punktförmig.
Als Früchte bilden sich Achänen. Die Samen haben eine häutige Schale.
Die Chromosomengrundzahl beträgt x = 7. Bei der Mehrzahl aller Arten liegt Hexaploidie vor; die Chromosomenzahl beträgt meist 2n = 42, aber auch 28, 56, 70 und 84 kommen vor.
Nelkenwurz-Arten finden sich in offenen Vegetationen und Wäldern, gelegentlich auch als „Unkräuter“.
Die Gattung Geum wurde 1753 durch Carl von Linné in Species Plantarum, Tomus I, S. 500 aufgestellt. Synonyme für Geum L. sind: Acomastylis Greene, Erythrocoma Greene, Neosieversia Bolle, Novosieversia F.Bolle, Oncostylus (Schltdl.) F.Bolle, Stylypus Raf., Parageum Nakai & H.Hara.
Die Gattung Geum gehört zur Tribus Colurieae in der Unterfamilie Rosoideae innerhalb der Familie Rosaceae. Der Umfang der Gattung Geum wird kontrovers diskutiert. In diesem Artikel wird die Gattung Geum ohne Eingliederung der Gattung Waldsteinia dargestellt.
Die Geum-Arten sind in Eurasien, Nord- und Südamerika sowie mit einer Art in Südafrika weitverbreitet.[1]
Je nach Autor gibt es etwa 30 Geum-Arten (Auswahl):
In Mitteleuropa vorkommende Arten:
Weitere Arten (Auswahl):
Die Nelkenwurzen (Geum) sind eine Pflanzengattung innerhalb der Familie der Rosengewächse (Rosaceae).
Кысыр тигәнәк (лат. Geum L., 1753[1][2]) — розачалар гаиләлегенә караган үсемлекләр ыруы.
Geum /ˈdʒiːəm/,[1] (Latinized Greek for "taste" referencing the roots of the plant[2]) commonly called avens, is a genus of about 50 species of rhizomatous perennial herbaceous plants in the rose family and its subfamily Rosoideae, widespread across Europe, Asia, North and South America, Africa, and New Zealand. They are closely related to Potentilla and Fragaria. From a basal rosette of leaves, they produce flowers on wiry stalks, in shades of white, red, yellow, and orange, in midsummer. Geum species are evergreen except where winter temperatures drop below 0 °F (−18 °C). The cultivars 'Lady Stratheden'[3] (with yellow flowers), and 'Mrs J. Bradshaw'[4] (with orange flowers) have gained the Royal Horticultural Society's Award of Garden Merit.[5]
Geum species are used as food by the larvae of some Lepidoptera species including the grizzled skipper.
For a more detailed list see List of Geum species.
Geum /ˈdʒiːəm/, (Latinized Greek for "taste" referencing the roots of the plant) commonly called avens, is a genus of about 50 species of rhizomatous perennial herbaceous plants in the rose family and its subfamily Rosoideae, widespread across Europe, Asia, North and South America, Africa, and New Zealand. They are closely related to Potentilla and Fragaria. From a basal rosette of leaves, they produce flowers on wiry stalks, in shades of white, red, yellow, and orange, in midsummer. Geum species are evergreen except where winter temperatures drop below 0 °F (−18 °C). The cultivars 'Lady Stratheden' (with yellow flowers), and 'Mrs J. Bradshaw' (with orange flowers) have gained the Royal Horticultural Society's Award of Garden Merit.
Geum species are used as food by the larvae of some Lepidoptera species including the grizzled skipper.
Preskaŭ 50.
La genro geumo (Geum) apartenas al la planta familio Rosaceae. Ili estas malaltaj staŭdoj kun rizomoj en la tersurfaco, kun ofte brilkoloraj, ruĝaj aŭ flavaj floroj, kiuj havas kvinnombran korolon. La fruktoj estas plurakenoj. Fruktoj unuope finiĝas per aristo. Aristoj estas maturiĝintaj stilusoj.
La genro geumo (Geum) apartenas al la planta familio Rosaceae. Ili estas malaltaj staŭdoj kun rizomoj en la tersurfaco, kun ofte brilkoloraj, ruĝaj aŭ flavaj floroj, kiuj havas kvinnombran korolon. La fruktoj estas plurakenoj. Fruktoj unuope finiĝas per aristo. Aristoj estas maturiĝintaj stilusoj.
El Geum es un género de cerca de 50 especies de plantas herbáceas perennes de la familia Rosaceae,[1] natural de Europa, Asia, América, África y Nueva Zelanda. Están relacionadas con los géneros Potentilla y Fragaria.
Geum fue descrita por Carlos Linneo y publicado en Species Plantarum 1: 500–501, en el año 1753.[2] La especie tipo es: Geum urbanum L.
Geum: nombre genérico que deriva del latín: gaeum(geum) = nombre de una planta, en Plinio el Viejo, con finas raíces negras y de buen olor, que se ha supuesto era la hierba de San Benito (Geum urbanum L.)[3]
El Geum es un género de cerca de 50 especies de plantas herbáceas perennes de la familia Rosaceae, natural de Europa, Asia, América, África y Nueva Zelanda. Están relacionadas con los géneros Potentilla y Fragaria.
Mõõl (Geum L.) on taimede perekond roosõieliste sugukonnast.
Mõõla perekonda kuulub umbes 50 liiki mitmeaastaseid rohttaimi. Levilaks on Euroopa, Aasia, Põhja- ja Lõuna-Ameerika, Aafrika ja Uus-Meremaa. Lähedased sugulased perekondadega Potentilla (maran) ja Fragaria (maasikas).
Mõõl (Geum L.) on taimede perekond roosõieliste sugukonnast.
Mõõla perekonda kuulub umbes 50 liiki mitmeaastaseid rohttaimi. Levilaks on Euroopa, Aasia, Põhja- ja Lõuna-Ameerika, Aafrika ja Uus-Meremaa. Lähedased sugulased perekondadega Potentilla (maran) ja Fragaria (maasikas).
Kellukat (Geum) on kasvisuku ruusukasvien (Rosaceae) heimossa. Siihen kuuluu 40 temperaattisen vyöhykkeen lajia. Joitain kellukkalajeja käytetään koristekasveina.[1]
Suomessa kasvaa neljä kellukkalajia. Ojakellukka ja kyläkellukka ovat alkuperäiskasveja, idänkellukka ja japaninkellukka uustulokaskasveja. Yleisin on ojakellukka, jota on hyvin tavallinen Etelä-Suomessa ja kasvaa paikoin aivan Pohjois-Lapissakin.[4]
Kellukat (Geum) on kasvisuku ruusukasvien (Rosaceae) heimossa. Siihen kuuluu 40 temperaattisen vyöhykkeen lajia. Joitain kellukkalajeja käytetään koristekasveina.
Geum
La Benoîte ou Benoite[1], Geum, est un genre de plantes herbacées vivaces de la famille des Rosaceae.
Les feuilles sont pennées, les fleurs sont solitaires ou en grappes ramifiées. Les fruits secs comportent un grand nombre d'akènes plumeux ou crochus.
On en compte une quarantaine d'espèces dans les régions tempérées et dans les régions arctiques.
La Benoîte commune, Geum urbanum, possède des propriétés médicinales. La Benoîte est inscrite à la pharmacopée française.
Geum « désignait probablement la plante en latin, peut-être par dérivation du grec geuô, faire goûter, par allusion au parfum de clou de girofle des racines[2] ». Au Moyen Âge, elle était appelée herba benedicta, « herbe bénite », en référence aux merveilleuses propriétés médicinales qu'on attribuait à la Benoîte commune, puis par assimilation herbe de saint Benoît, un saint à l'origine de l'ordre des Bénédictins, invoqué contre les brûlures et pour faire échec au démon[3].
Geum
La Benoîte ou Benoite, Geum, est un genre de plantes herbacées vivaces de la famille des Rosaceae.
Les feuilles sont pennées, les fleurs sont solitaires ou en grappes ramifiées. Les fruits secs comportent un grand nombre d'akènes plumeux ou crochus.
On en compte une quarantaine d'espèces dans les régions tempérées et dans les régions arctiques.
La Benoîte commune, Geum urbanum, possède des propriétés médicinales. La Benoîte est inscrite à la pharmacopée française.
Tá dhá phlanda leis an ainm seo ann, iad araon dúchasach do réigiúin mheasartha. Is planda díreach ilbhliantúil a fhásann timpeall 60 cm ar airde an macall coille, a dtugtar luibh Bennett air freisin. Bíonn na duilleoga roinnte i nduilleoigíní beaga éagothroma le duilleoigín mór foirceanta maothánach, na bláthanna cúigpheitealach ingearach buí le peitil spréite, gob crúcach ar na torthaí a dhéanann ceann cosúil le leadán. Tá an macall uisce cosúil leis seo, ach a bhláthanna babhla-chruthach cromtha, le peitil scothbhándearga.
Blaženak (lat. Geum, sin. Acomastylis), rod vazdazelenih i listopadnih trajnica iz porodice Rosaceae. Postoji oko 90 vrsta[1]
U Hrvatskoj postoje četiri vrste grimiznocrveni blaženak (G. coccineum), gorski blaženak (G. montanum), potočni blaženak (G. rivale) i pravi blaženak (G. urbanum)[2]
Blaženak (lat. Geum, sin. Acomastylis), rod vazdazelenih i listopadnih trajnica iz porodice Rosaceae. Postoji oko 90 vrsta
U Hrvatskoj postoje četiri vrste grimiznocrveni blaženak (G. coccineum), gorski blaženak (G. montanum), potočni blaženak (G. rivale) i pravi blaženak (G. urbanum)
Kuklik[1][2] (Geum) je ród ze swójby róžowych rostlinow.
Wobsahuje sćěhowace družiny:
Jeli sy jedyn z mjenowanych njedostatkow skorigował(a), wotstroń prošu potrjecheny parameter předłohi {{Předźěłuj}}. Podrobnosće namakaš w dokumentaciji.
Kuklik (Geum) je ród ze swójby róžowych rostlinow.
Wobsahuje sćěhowace družiny:
hórski kuklik (Geum montanum) japanski kuklik (Geum japonicum) łažawy kuklik (Geum reptans) prawy kuklik (Geum urbanum) přirěčny kuklik (Geum rivale) runy kuklik (Geum strictum) zahrodny kuklik (Geum coccineum)Biskupshattar (fræðiheiti: Geum) er ættkvísl plantna innan rósaættar.
Biskupshattar (fræðiheiti: Geum) er ættkvísl plantna innan rósaættar.
Geum L., 1753 è un genere appartenente alla famiglia delle Rosaceae, più precisamente alla Sottofamiglia delle Rosoideae. Il genere è nativo in Europa, Asia, Nord e Sud America, Africa and Nuova Zelanda.
Žiognagė (lot. Geum, vok. Nelkenwurz) – erškėtinių (Rosaceae) augalų gentis. Graikiškai geyo – kvepiu; augalo šakniastiebiai kvepia. Daugiametės, pusiau skrotelinės žolės, kurių pamatiniai lapai lyriškai plunksniški, o kiti triskilčiai ar trilapiai. Žiedai pavieniai arba susitelkę į skėtišką kekę. Vaisiai riešutiški.
Gentyje yra apie 50 rūšių, Lietuvoje auga 3 rūšys:
Bitenes (latīņu: Geum L.) ir rožu dzimtas ģints. Ir daudzgadīgie pļavu, retāk mežu augi. Izplatīti visos kontinentos, izņemot Antarktīdu.
Piesakņu lapas ir lielas, daivotas. Augstāk augošas lapas ir mazas un veselas — nedaivotas. Ziedi ir dzelteni, balti vai rozīgi, plaši atvērti, virzīti uz augšu vai zvanveidīgi, savākti pa 3—10 ziediem kopā.[1]
Bitenes (latīņu: Geum L.) ir rožu dzimtas ģints. Ir daudzgadīgie pļavu, retāk mežu augi. Izplatīti visos kontinentos, izņemot Antarktīdu.
Piesakņu lapas ir lielas, daivotas. Augstāk augošas lapas ir mazas un veselas — nedaivotas. Ziedi ir dzelteni, balti vai rozīgi, plaši atvērti, virzīti uz augšu vai zvanveidīgi, savākti pa 3—10 ziediem kopā.
Nagelkruid (Geum, vroeger gedeeltelijk Sieversia) is een geslacht van ongeveer 50 soorten kruidachtige planten in de Rozenfamilie. Het geslacht is nauw verwant aan de geslachten Potentilla en Fragaria.
De planten zijn inheems in Europa, Azië, Nieuw-Zeeland en Noord- Zuid-Amerika.
De planten hebben in het algemeen stevige wortelstokken en een rozet van wortelbladeren. De stengel is meestal meerbloemig. De bladeren zijn getand of geveerd. De bloemen staan meestal in trosjes van enkele bloemen.
Een aantal soorten hebben klitvormige vruchten. De vruchten hebben vaak gehaakte snavels, waarmee ze gemakkelijk in de vacht van passerende dieren of in kleding blijven steken. Op deze wijze worden de zaden verspreid. Van de vruchten komt ook de naam; de vruchten zien er namelijk uit alsof ze nagels hebben. Andere soorten gebruiken de wind voor de verspreiding van vruchten.
In de Benelux treffen we vooral het geel nagelkruid aan; het knikkend nagelkruid, dat ook voorkomt als stinsenplant, geldt als zeer zeldzaam.
In de Europese gebergten komen nog een aantal andere soorten voor, zoals Geum montanum en Geum reptans
Geel nagelkruid (Geum urbanum) staat bekend als heksenkruid.
Geum soorten worden als waardplant gebruikt door de larven van een aantal Lepidoptera soorten waaronder de aardbeivlinder (Pyrgus malvae).
In Nederland en België komen of kwamen de volgende soorten voor:
Nagelkruid (Geum, vroeger gedeeltelijk Sieversia) is een geslacht van ongeveer 50 soorten kruidachtige planten in de Rozenfamilie. Het geslacht is nauw verwant aan de geslachten Potentilla en Fragaria.
De planten zijn inheems in Europa, Azië, Nieuw-Zeeland en Noord- Zuid-Amerika.
De planten hebben in het algemeen stevige wortelstokken en een rozet van wortelbladeren. De stengel is meestal meerbloemig. De bladeren zijn getand of geveerd. De bloemen staan meestal in trosjes van enkele bloemen.
Een aantal soorten hebben klitvormige vruchten. De vruchten hebben vaak gehaakte snavels, waarmee ze gemakkelijk in de vacht van passerende dieren of in kleding blijven steken. Op deze wijze worden de zaden verspreid. Van de vruchten komt ook de naam; de vruchten zien er namelijk uit alsof ze nagels hebben. Andere soorten gebruiken de wind voor de verspreiding van vruchten.
In de Benelux treffen we vooral het geel nagelkruid aan; het knikkend nagelkruid, dat ook voorkomt als stinsenplant, geldt als zeer zeldzaam.
In de Europese gebergten komen nog een aantal andere soorten voor, zoals Geum montanum en Geum reptans
Geel nagelkruid (Geum urbanum) staat bekend als heksenkruid.
Humleblom eller Geum er ei planteslekt i rosefamilien. Plantane er fleirårige og har grov mørk jordstengel og opprett stengel med finna blad nede og trekopla eller trelappa blad oppe. Dei har femtalsblomster med mange mjølberarar. Fruktene er langhåra smånøtter med lang griffel som til slutt er stiv og med krok i enden etter at den øvre delen er visna. Fem artar veks i Noreg.
Norske artar:
Humleblom eller Geum er ei planteslekt i rosefamilien. Plantane er fleirårige og har grov mørk jordstengel og opprett stengel med finna blad nede og trekopla eller trelappa blad oppe. Dei har femtalsblomster med mange mjølberarar. Fruktene er langhåra smånøtter med lang griffel som til slutt er stiv og med krok i enden etter at den øvre delen er visna. Fem artar veks i Noreg.
Norske artar:
Enghumleblom (Geum rivale) Stridhumleblom (Geum hispidum) Kratthumleblom (Geum urbanum) Russehumleblom (Geum aleppicum) Amerikahumleblom (Geum macrophyllum)Humleblomslekta (Geum) er ei slekt i rosefamilien.
De er flerårige, hårete urter med opprett stengel. Bladene er finnete. Blomstene har fem begerblad og fem kronblad, men mange pollenbærere og fruktblad. Frukten er en samling av små frø som enten spres med vinden eller hekter seg fast til pelsen på dyr.
Slekta er utbredt i de tempererte delene av den nordlige halvkule og Sør-Amerika. Det er omtrent 40 arter, men botanikerne har ulike oppfatninger av hvilke arter som hører til slekta. Potter et al. (2007) mener at Acomastylis, Coluria, Novosieversia, Oncostylus, Orthurus, Taihangia og Waldstenia må slås sammen med Geum. Potter opprettholder Sieversia som en gyldig slekt i motsetning til for eksempel Flora Europaea. Artsdatabanken regner Waldstenia som en egen slekt med norsk navn muregullslekta.
I Norge vokser enghumleblom og kratthumleblom naturlig, mens amerikahumleblom, chilehumleblom og russehumleblom finnes forvillet. Flere andre arter dyrkes i hager, som Geum × balcanum, Geum coccineum, berghumleblom (G. montanum) og Geum × cultorum.
Humleblomslekta (Geum) er ei slekt i rosefamilien.
De er flerårige, hårete urter med opprett stengel. Bladene er finnete. Blomstene har fem begerblad og fem kronblad, men mange pollenbærere og fruktblad. Frukten er en samling av små frø som enten spres med vinden eller hekter seg fast til pelsen på dyr.
Slekta er utbredt i de tempererte delene av den nordlige halvkule og Sør-Amerika. Det er omtrent 40 arter, men botanikerne har ulike oppfatninger av hvilke arter som hører til slekta. Potter et al. (2007) mener at Acomastylis, Coluria, Novosieversia, Oncostylus, Orthurus, Taihangia og Waldstenia må slås sammen med Geum. Potter opprettholder Sieversia som en gyldig slekt i motsetning til for eksempel Flora Europaea. Artsdatabanken regner Waldstenia som en egen slekt med norsk navn muregullslekta.
I Norge vokser enghumleblom og kratthumleblom naturlig, mens amerikahumleblom, chilehumleblom og russehumleblom finnes forvillet. Flere andre arter dyrkes i hager, som Geum × balcanum, Geum coccineum, berghumleblom (G. montanum) og Geum × cultorum.
Kuklik (Geum) – rodzaj roślin kwiatowych z rodziny różowatych. Obejmuje co najmniej 35 gatunków roślin zielnych[3] występujących w umiarkowanych i chłodnych strefach na obydwu półkulach[4]. Rośliny te zasiedlają różne siedliska – słabe łąki górskie, miejsca skaliste, zarośla i lasy. Szereg gatunków uprawianych jest jako rośliny ozdobne. Zarówno w naturze, jak i w hodowli łatwo tworzą mieszańce[5].
W Europie występuje 12 gatunków, 6 gatunków rośnie na Nowej Zelandii, pozostałe występują w Himalajach, w północnej Azji oraz na obu kontynentach amerykańskich[5]. W Polsce w stanie dzikim występuje 5 gatunków[6]:
Rodzaj tradycyjnie raczej wąsko ujmowany. W świetle filogenetycznych badań molekularnych w jego obrębie zagnieżdżonych jest kilka mniejszych rodzajów, tradycyjnie wyodrębnianych (pragnia Waldsteinia, Acomastylis, Novosieversia, Oncostylus, Orthurus, Taihangia, Coluria)[7]. W niektórych bazach danych taksonomicznych rodzaj Geum uzupełniany jest o gatunki z wymienionych rodzajów[8].
Acomastylis Greene, Erythrocoma Greene, Neosieversia Bolle, Novosieversia F. Bolle, Oncostylus (Schltdl.) F. Bolle, Parageum Nakai & H. Hara, Stylypus Raf.
Rodzaj należący do plemienia Colurieae, podrodziny Rosoideae, rodziny różowatych (Rosaceae Juss.), rzędu różowców, kladu różowych w obrębie okrytonasiennych[9][1].
Gromada okrytonasienne (Magnoliophyta Cronquist), podgromada Magnoliophytina Frohne & U. Jensen ex Reveal, klasa Rosopsida Batsch, podklasa różowe (Rosidae Takht.), nadrząd Rosanae Takht., rząd różowce (Rosales Perleb), podrząd Rosineae Erchb., rodzina różowate (Rosaceae Juss.), rodzaj kuklik (Geum L.)[10].
Kuklik (Geum) – rodzaj roślin kwiatowych z rodziny różowatych. Obejmuje co najmniej 35 gatunków roślin zielnych występujących w umiarkowanych i chłodnych strefach na obydwu półkulach. Rośliny te zasiedlają różne siedliska – słabe łąki górskie, miejsca skaliste, zarośla i lasy. Szereg gatunków uprawianych jest jako rośliny ozdobne. Zarówno w naturze, jak i w hodowli łatwo tworzą mieszańce.
Geum L. é um género botânico pertencente à família Rosaceae.[1]
Geum este un gen de cca. 50 de specii de plante erbacee perene din familia Rosaceae, originare din Europa, Asia, America de Nord, America de Sud, Africa și Noua Zeelandă. Acestea sunt strâns legate de genurile Potentilla și Fragaria. Plantele din specia Geum sunt utilizate ca alimente de larvele din unele specii de Lepidoptera inclusiv fluturele Pyrgus malvae.
Geum este un gen de cca. 50 de specii de plante erbacee perene din familia Rosaceae, originare din Europa, Asia, America de Nord, America de Sud, Africa și Noua Zeelandă. Acestea sunt strâns legate de genurile Potentilla și Fragaria. Plantele din specia Geum sunt utilizate ca alimente de larvele din unele specii de Lepidoptera inclusiv fluturele Pyrgus malvae.
Nejlikrotssläktet (Geum)[1][2] är ett släkte i familjen rosväxter[1] med omkring 50 arter i familjen rosväxter. Arterna är fleråriga, örtartade växter som är hemmahörande i Europa, Asien, Nord- och Sydamerika, Afrika och Nya Zeeland. De är nära släkt med fingerörtssläktet (Potentilla) och smultronsläktet (Fragaria).
Nejlikrotssläktets arter har håriga, parflikiga blad och röda, orange eller gula blommor med fem kronblad och framträdande ståndare.
Flera Geum-arter och hybrider används som trädgårdsväxter. De föredrar en solig växtplats och väldränerad, fuktig jord. Förökning kan göras genom delning av äldre plantor på våren eller hösten. Rena arter kan även förökas med frön.
Wikimedia Commons har media som rör Nejlikrotssläktet.
Wikispecies har information om Nejlikrotssläktet.
Nejlikrotssläktet (Geum) är ett släkte i familjen rosväxter med omkring 50 arter i familjen rosväxter. Arterna är fleråriga, örtartade växter som är hemmahörande i Europa, Asien, Nord- och Sydamerika, Afrika och Nya Zeeland. De är nära släkt med fingerörtssläktet (Potentilla) och smultronsläktet (Fragaria).
Nejlikrotssläktets arter har håriga, parflikiga blad och röda, orange eller gula blommor med fem kronblad och framträdande ståndare.
Flera Geum-arter och hybrider används som trädgårdsväxter. De föredrar en solig växtplats och väldränerad, fuktig jord. Förökning kan göras genom delning av äldre plantor på våren eller hösten. Rena arter kan även förökas med frön.
Гравіла́т, Гребі́нник (лат. Géum) — рід багаторічних рослин родини Розові (Rosaceae), зустрічається на всіх континентах, крім Антарктиди. Гравілат яскраво-червоний (Geum coccineum) та ряд інших видів розводять як декоративні рослини.
Багаторічні лугові, рідше лісові рослини.
Прикореневі листки великі, перисто-лопатеві або перисто-розсічені; стеблові — майже сидячі, здебільшого тричі надрізані; верхівкові — маленькі, цілісні.
Квітки жовті, білі, рожеві, червоні або помаранчеві, широко розкриті, зібрані по 3-10 штук у зонтичні або волотисті суцвіття. Чашечка та віночок вільні, п'ятичленні. Запилюється комахами.
Насіння з хвостиком, загнутим гачком на кінці, легко відпадають від квітів.
Цвіте в кінці весни — початку літа.
Поширені у помірному поясі на всіх континентах, окрім Антарктиди.
У культурі розмножуються поділом кущів або насінням.
До ґрунтів невибагливі, однак погано розвиваються на вологих та закислених.
Кореневища гравілату містять дубильні речовини.
Корені містять ефірну олію, що надає їм ароматичної гіркоти, що схоже на гвоздику. Корені викопують напровесні до початку цвітіння, сушать лише на повітрі, оскільки при термічній сушці ефірна олія випаровується. Через це зберігають коріння гравілату також у герметично закритих посудинах.
Порошок гравілату вживається як пряну присмаку до страв, соусів, підлив, ароматизації алкогольних напоїв.
З цього кореня женуть «гвоздикову воду». [1]
Рід налічує близько 50 видів, деякі з них:[2][3]
Гравіла́т, Гребі́нник (лат. Géum) — рід багаторічних рослин родини Розові (Rosaceae), зустрічається на всіх континентах, крім Антарктиди. Гравілат яскраво-червоний (Geum coccineum) та ряд інших видів розводять як декоративні рослини.
Geum là một chi thực vật có hoa trong họ Hoa hồng.[1]
Bài viết liên quan đến phân họ Hoa hồng này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Geum là một chi thực vật có hoa trong họ Hoa hồng.
Geum L.
Гравила́т (лат. Géum) — род многолетних растений семейства Розовые (Rosaceae), встречается на всех континентах, кроме Антарктиды.
Этимология латинского родового названия (лат. Géum) в точности неизвестна. Возможно, это слово имеет связь с др.-греч. geyo — пробовать, по более или менее заметному гвоздичному запаху корневища[2].
По «Флоре СССР» — название растения у Плиния, относящееся, вероятно, к гравилату городскому (Geum urbanum)[3].
Происхождение русского названия рода «Гравилат» восходит к старой аптечной латыни, на которой были написаны средневековые лечебники и травники первой половины XVI века, в которых описывались многие отечественные растения под их латинскими названиями, позаимствованными из аналогичных сочинений западных авторов. Так, корни растения Geum urbanum, имевшие приятный запах и широко применявшиеся для ароматизации различных лекарств, провизоры называли гвоздичным корнем (radix caryophyllatae) или кратко по латыни «кариофиллата». Постепенно аптечная кариофиллата «обрусела» и превратилась в простонародное русское название графилат, а затем гравилат, которое впоследствии и закрепилось в русской ботанической номенклатуре[4].
Многолетние луговые, реже лесные растения.
Прикорневые листья большие, перисто-лопастные или перисто-рассечённые; стеблевые — почти сидячие, по большей части трёхнадрезные; верхушечные — маленькие, цельные.
Цветки жёлтые, белые и розовые, широко раскрытые, смотрящие вверх или колокольчатые, собраны по 3—10 штук в зонтиковидные или метельчатые соцветия. Чашечка и венчик свободные, пятичленные. Опыляется насекомыми.
Плод — многоорешек. Семена с хвостиком, загнутым крючком на конце, легко отпадают от цветов.
Цветёт в конце весны — начале лета.
Распространены в умеренном поясе на всех континентах, кроме Антарктиды.
В культуре размножаются делением кустов или семенами.
К почве нетребовательны, однако плохо развиваются на сырых и закисленных почвах.
Корневища гравилата содержат дубильные вещества и и жёлтое красящее вещество.
Гравилат ярко-красный (Geum coccineum) и ряд других видов иногда разводят как декоративные растения. Корневище Гривалата применяется в народной медицине как вяжущее и закрепляющее средство[5].
Род Гравилат входит в семейство Розовные (Rosaceae) порядка Розоцветные (Rosales).
ещё 44 порядка цветковых растений (согласно Системе APG II) ещё около 100—120 родов отдел Цветковые, или Покрытосеменные семейство Розовые около 50 видов царство Растения порядок Розоцветные род Гравилат ещё 13—16 отделов ещё 8 семейств (согласно Системе APG II), в том числе Камнеломковые, Крыжовниковые, ,По информации базы данных The Plant List, род включает 35 видов[6]:
В базе данных The Plant List статус вида Гравилат чилийский (Geum quellyon Sweet) не определён[7].
Гравила́т (лат. Géum) — род многолетних растений семейства Розовые (Rosaceae), встречается на всех континентах, кроме Антарктиды.
分類 界 : 植物界 Plantae 門 : 被子植物門 Magnoliophyta 綱 : 双子葉植物綱 Magnoliopsida 亜綱 : バラ亜綱 Rosidae 目 : バラ目 Rosales 科 : バラ科 Rosaceae 亜科 : バラ亜科 Rosoideae 属 : ダイコンソウ属 Geum 種 ダイコンソウ属（ダイコンソウぞく、学名: Geum）は、バラ科バラ亜科に属す植物の属で、温帯と冷帯を中心とした世界の広い範囲に分布しており、約50種が知られている。日本にも山野などにダイコンソウ G. japonicum などが自生している。すべて耐寒性の多年草で、ロゼット（根生葉）が大根に似ているためにこの名があるが、アブラナ科のダイコンとは科も違い、また、太い根もない。
ダイコンソウは、中国と日本で貧血やむくみに使う薬草として知られ、また生の葉は打ち身の時の外用薬として使われた。中国名は水楊梅（すいようばい）だが、楊梅（ヤマモモ）とも全く関係がない。
草丈は30cmから1mくらい。へら形のロゼットには大根に似た羽状の切れ込みがあり、茎に付く葉は互生して浅く3裂するものが多い。花は普通は初夏に咲くが、園芸種には5月から8月まで咲き続けるものもある。花は1.5-3cmくらいの5弁花だが、園芸種には八重咲きのものがある。花色は、赤と橙色が多いが、白や紫のものもある。
日本には以下のような種が自生する。ダイコンソウは広く普通に見られるが、それ以外は山地性、あるいは高山性で、特にチングルマは高山植物としてよく知られた物である。
タネを入手しやすい園芸種には、次のようなものがある。
宿根草だが、秋にタネをまいても翌年には花が咲く。春の4月か秋9月に、鉢か箱蒔きにし、2mmくらい覆土しておくと10日くらいで発芽する。日向または半日陰の花壇に、30cm位の株間に定植してやる。直根性で、大きな苗の移植は難しい。
ダイコンソウ属（ダイコンソウぞく、学名: Geum）は、バラ科バラ亜科に属す植物の属で、温帯と冷帯を中心とした世界の広い範囲に分布しており、約50種が知られている。日本にも山野などにダイコンソウ G. japonicum などが自生している。すべて耐寒性の多年草で、ロゼット（根生葉）が大根に似ているためにこの名があるが、アブラナ科のダイコンとは科も違い、また、太い根もない。
ダイコンソウは、中国と日本で貧血やむくみに使う薬草として知られ、また生の葉は打ち身の時の外用薬として使われた。中国名は水楊梅（すいようばい）だが、楊梅（ヤマモモ）とも全く関係がない。
_(14793421133).jpg)
